ДРУ́ЖБОНЬКО, КА,
Дру́жбонько, ка, м. Ум. отъ дружба.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 448.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ДРУ́ЖЕНЬКА, ДРУ́ЖЕЧКА, КИ, →← ДРУ́ЖБИТИ, БЛЮ, БИШ,